З 15 січня по 8 лютого – Фотовиставки «Під сузір’ям Діви*». Фотовиставка присвячується пам’яті Олександра Ранчукова, одного з найкращих українських фотографів кінця XX – початку XXl сторіччя. Також на виставці– плівкова фотографія Андрія Жаровського та Анастасії Завало. Різні жанри, різні техніки зйомки, близька філософія та одне кохання. Вхід вільний.
*Діва — другий знак земної стихії, що уособлює справедливість та чистоту. Діва втілює принцип порядку, перемогу розуму над почуттями, вміння бачити ціле у деталях. Діва більше ніж інши знаки зодіаку прагне досконалості у всьому, все життя навчається, а також навчає інших.
Безумовно, центральною темою всієї фотографії є тема «людина», або точніше – «людина у світі». Досліджуючи життя в усіх його проявах, фотографія не тільки інформує нас про те, що коїться навкруги, але й сприяє його кращому розумінню.
Останній час поняття «цивілізація» є синонімом виключно цивілізації західного типу. Тобто – світу високих швидкостей та технології, сервісу, комфорту. Із чого ми можемо зробити висновок, що там де цього немає, немає й цивілізації. Парадокс! Здається, ми вже навчились цінити мистецтво та мудрість різних народів, але в той же час ми відмовляємо їм у праві мати назву цивілізованих. Та тільки лише тому, що їх спосіб життя для нас не є придатним.
Хоча даний проект не претендує на загальне освітлення цієї проблеми, у той же час він дозволяє зіставити два світи, два життя: наш, сучасний (у світлинах О. Ранчукова) та світ тисячолітніх традицій (Гімалаї, А. Завало). Та, можливо, знайти відповідь на питання: якому з цих світів більше підходить назва «цивілізованого», і взагалі що ми маємо на увазі під цим поняттям.
У експозиції звучить ще одна тема: тема дикої природи (А. Жаровського) – чи то не розбудованої, чи то покинутої за якихось обставин. Тема спокою та тиші… Місцевість, яка не належить до жодної цивілізації, де можна відчути себе самим собою – людиною, не зв’язаною умовностями, лише природним бігом часу. Та – можливо – отримати відповіді на будь-які питання.
О.Р.
Маніфест від авторів фотовиставки
Він настільки відстав від свого часу, що опинився попереду всіх.
Ж.-П. Сартр
Кажуть, що чорно-біла фотографія застаріла.
Кажуть: так як ви, знімали у середині минулого сторіччя.
Кажуть: людей більше цікавить гарне.
Інші ж навпаки, кажуть: у світі стільки проблем (СНІД, екологія, війни) – ось на що треба звертати увагу.
А ще кажуть: сучасна фотографія не існує без фотошопа.
Ми так не вважаємо.
Ми знімаємо те, що здається нам істотним для розуміння того, що нас цікавить..
Нас більше цікавить звичайне, ніж унікальне.
Нам здається, що у звичайному та повсякденному є те, що ми називаємо «духом часу або міста», тому нас не дуже цікавить унікальність моменту, якщо за ним не стоїть щось більше важливе та загальне.
Ми не знімаємо на замовлення.
Ми вважаємо, що кольорова фотографія поверхнева, оскільки колір, частіше за все, не є істотною характеристикою об’єкта.
Ми переконані, що добрі світлини можна зробити простою камерою.
Ми вважаємо, що форма не важливіша за зміст. Тому ми не використовуємо ані спеціальні лінзи, ні незвичні ракурси, ні тим паче фотошоп, щоб покращити або врятувати невдалі світлини.
Ми шкодуємо, що багато хто у наш час занадто «поспішає жити», тому звичайні речі вважають неістотними, а «простих» людей – нецікавими.
Ми солідарні із Альфредом Штігліцем, який казав якось про свої світлини: «Я прагну до того, щоб той, у кого очі не бачать, не помітив їх, але той, хто хоча б один раз побачив насправді, ніколи їх не забув».
Ми сподіваємось, що є люди, які зрозуміють те, про що тут йде мова, і про що кажуть наші світлини.
